Як тільки 1,25-(OH) 2 D досягає клітини-мішені, він зв'язується з цитоплазматичним рецептором вітаміну D (VDR). VDR, пов'язаний із 1,25-(OH) 2 D, потім транспортується до ядра. Тут він з'єднується з ко-активаторами: ретиноїдним рецептором X (RXR) та комплексом DRIP. Ця одиниця транскрипції зв'язується з елементом відповіді вітаміну D (VDRE) у промоторній ділянці генів, з подальшою регуляцією транскрипції.

- 25 (OH) D характеризуєтся досить тривалим періодом напіввиведення (2-3 тижні).
1,25 (ОН) 2 D – період напіввиведення складає приблизно 4 год.
- Рівень 25 (OH) D відображає швидкість накопичення як ендогенного, так і екзогенного вітаміну D. 
1,25 (ОН) 2 D- не відображає запасів вітаміну D в організмі.
- Концентрація 1,25 (ОН) 2 D в крові у 1000 разів менша, порівняно з такою 25 (ОН) D.
- При дефіциті вітаміну D вміст 1,25 (ОН) 2 D може бути як зниженим, так і нормальним або навіть підвищеним.

< 10 нг/мл (25 нмоль/л) – виражений дефіцит ; 
< 20 нг/мл (50 нмоль/л) – дефіцит ; 
21 – 30  нг/мл (51 – 75  нмоль/л) – недостатність ;
> 30  нг/мл (51 – 75  нмоль/л) – оптимальний;
Для досягнення позакісткових ефектів – 40 – 60  нг/мл (100 – 150  нмоль/л).

Переведення нг/мл в нмоль/л:
Концентрація: 25 (ОН) D: нг/ мл × 2,496 = нмоль/л
Приклад: 20 нг/мл × 2,496 = 49,9 нмоль/л

Що робити : 
1. Визначити рівень 25 (ОН) D в крові;
2. Підібрати рекомендовано дозу вітаміну D в залежності від вихідного рівня 25 (ОН) D в крові та  індивідуальних особливостей організму;
3. Провести повторне дослідження після 3-х місяців застосування.